23:25 Как отражаются расходы на рекламные мероприятия согласно НКУ? | |
| Згідно із ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР реклама
– інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в
будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність
споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Заходи рекламного характеру – заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший. Іншими словами, законодавець не обмежує підприємства у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою. Отже, безплатна роздача товарів (робіт, послуг), яка має цільовий характер (згідно з попередньо розробленою рекламною стратегією), що супроводжується вищезазначеною інформацією, відповідає визначенню реклами. Відображення витрат на проведення рекламних заходів можливе лише за наявності відповідних підтвердних документів. При цьому обов'язковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу витрат у податковому обліку є виключно рекламний характер таких заходів. Підприємство, яке розробляє схему заходів щодо організації рекламної компанії, повинно оформити: 1) наказ керівника про проведення рекламних заходів. У наказі слід зазначити дату, місце і мету їх проведення, а також коло осіб, відповідальних за організацію та виконання підготовчих робіт, терміни, а також в ньому необхідно обов’язково зазначити, що такий захід провадиться виключно з рекламною метою. Якщо під час рекламних заходів планується безкоштовна передача товарів, то в наказі вказується кількість кожного найменування товару та інша інформація, яка б також свідчила про рекламний характер діяльності; 2) план підготовки до проведення рекламних заходів. Цей документ потрібно мати, якщо під час рекламного заходу підприємство планує використовувати одночасно декілька рекламних прийомів, а також з метою більшої доказовості рекламних, передпродажних заходів. У документі наводять календарний план заходів із зазначенням термінів та відповідальних осіб; 3) кошторис витрат на проведення рекламних заходів. В документі вказується номенклатура і кількість зразків товарів, рекламних матеріалів та інших ТМЦ, які передбачено передавати під час проведення заходів; 4) накладні на відпуск ТМЦ зі складу. При проведенні безкоштовної передачі товарів та розповсюдженні рекламних матеріалів (в т. ч. буклетів) особа, відповідальна за їх передачу, одержує відповідні матеріальні цінності на складі підприємства під звіт. Відпуск матеріальних цінностей зі складу оформляється видатковою накладною; 5) звіт про проведення рекламних заходів. По завершенні рекламних заходів відповідальні особи складають звіт про фактичні витрати на їх проведення та надають їх на затвердження керівнику. В Податковому кодексі України наведено визначення терміна «безоплатно надані товари» та порядок оподаткування цих операцій. Згідно з пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно надані товари – товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Згідно з пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Як визначено пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Згідно з п. 189.1 ПКУ у разі постачання товарів без оплати, база оподаткування податком на додану вартість визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін. На підставі пп. 138.10.3 ПКУ до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, а саме – витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів. Відповідно до пп. 14.1.108 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). Як передбачено пп. 139.1.1 ПКУ, до складу витрат не включаються витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 ПКУ, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп. 140.1.5 ПКУ). Ця норма ПКУ повторює норму пп. 5.3.1 Закону про прибуток. Як до набрання чинності розділом ІІІ ПКУ, так і після, важливо враховувати встановлені обмеження при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, при застосуванні пп. 138.10.3 ПКУ необхідно мати на увазі обмеження, передбачені пп. 140.1.5 ПКУ, згідно з яким при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, такі як витрати платника податку на проведення реклами. Слід зазначити, що в ПКУ немає відсоткового обмеження щодо включення витрат, яке це було встановлено пп. 5.4.4 Закону про прибуток. В пп. 5.4.4 Закону про прибуток є фраза «витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів … з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку…». ПКУ не дає визначення терміна подарунок – напевно, як і раніше, безоплатно надані товари в рамках описаних у пп. 139.1.1 ПКУ операцій не відносяться до витрат. В ПКУ пункт про витрати подвійного призначення викладений дуже лаконічно, без деталізації. Якщо немає конкретної вказівки, то термін «витрати подвійного призначення» в даному випадку може означати – підприємство має право на витрати, якщо є ствердна відповідь на запитання «чи є ця конкретна операція рекламою відповідно до законодавства про рекламу?». У зв’язку з цим підприємству необхідно чітко визначити, чи підпадають його господарські операції під визначення реклами, та забезпечити документальне підтвердження цих операцій. Згідно з п. 140.5 ПКУ встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється. Отже, якщо витрати можна визнати рекламою (пп. 140.1.5 ПКУ) або витратами на збут – витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (пп. 138.10.3 ПКУ) та якщо витрати належним чином документально підтверджені, то підприємство спокійно відображає такі витрати в бухгалтерському та податковому обліку. В бухгалтерському обліку робляться проводки Дт 93 Кт 20, 28 (витрати на збут, витрати на рекламу). В податковому обліку такі витрати необхідно віднести до інших витрат (витрати на збут). По материалам ЛИГА:ЗАКОН | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |
Форма входа |
|---|
Поиск |
|---|
Календарь |
|---|
Архив записей |
|---|
Наш опрос |
|---|